Слова из : Местность обитания


Вуйки вуйко (местное)          

значение (1): дядя, брат матери, имеет древне-словянское происхождение: вуй - брат матери, стрый, в современной варианте - стрыйко - брат отца
ВУ́ЙКО, а, чол., діал.

1.

Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Ольга Кобилянська, III, 1956, 159).
2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Петро одкинув лопату набік і поліз до отвору. — Ану, давайте, вуйку, свої клешні!.. (Петро Колесник, Терен.., 1959, 214); — Ви за свою сміливість, вуйку, два тижні сиділи в тюрмі (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 104).
3. перен. Ведмідь. Виходив вуйко вранці по суниці, Солодкі в дуплах видирать меди (Леонід Первомайський, II, 1958, 97).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 785.

значение (2): вуйко з полоныны (укр.) - медведь.

синонимы: дядько (укр.), старший по возрасту мужчина.
рядом по алфавиту:


0